 Незважаючи на оптимістичний результат львівського поєдинку, хвилювання за стартові хвилини матчу в Маріборі не могло не бути присутнім. Відповідальність на футболістах лежала колосальна, і хоча досвіду гравцям збірної України не позичати, але футбол є футбол - адже суперник на протилежній половині поля хотів перемоги не менше нашого. А значить, чоловіча боротьба за ініціативу на полі, боротьба визначальна, хто міцніше характером, повинна була піти відразу ж після стартового свистка, і хто до неї виявиться краще готовий, хто витримає, хто пересилить опонента, за тим і буде право диктувати свою гру.
Всі три зміни, який Михайло Фоменко і Сречко Катанец зробили у стартових складах, виходили виключно від завдань команд, які випливали з першого матчу. Тарас Степаненко - гравець опорної зони, більше зорієнтований на руйнування і оборону, у словенців ж Пічник і Безьяк, незважаючи на різні амплуа на полі, націлені на атаку.
Вже перші секунди вийшли для нашої команди неприємними. Селезньов у першому ж стику отримав рукою в обличчя від Цесара, і це коштувало словенцю жовтої картки на першій же хвилині. З цього штрафного Коноплянка завдав прицільного удару по воротах, змусивши Хандановича вступити в гру. А вже наступна провокація з боку господарів поля спрацювала на їх користь. Коноплянку попинали в кутку поля, наш капітан тільки трохи підняв вище дозволеного ногу, як Чакир тут же дістав картку жовтого кольору вдруге за якісь 5 хвилин гри.
Але це були квіточки, а головним було те, що Словенія забила швидкий м'яч. Після навісу Бирси в штрафну П'ятов рукою відбив м'яч перед собою, Хачеріді і Федецький не завадили пробити Новакович, і коли м'яч здійнявся в повітря, Цесар був поруч, і головою переправив м'яч за лінію воріт. Незабаром господарі поля заробили ще один штрафний поблизу наших воріт, але в цей раз навіс Бирси став здобиччю наших захисників.
За цей же час збірна України нічим не напружила оборону словенців. Далекий удар Селезньова був розминкою для Хандановича, а удар Коноплянки з кута штрафного прийняв на себе Іліч. По суті, в цей відрізок матчу вся гра нашої команди йшла через Коноплянку, і якраз після його діагональної передачі на 18-й хвилині за спину захисникам Ярмоленко не зумів зупинити м'яч і пробити.
Коли ж до середини тайму емоції вляглися, можна було говорити про те, як кожна з команд збирається втілювати свій план на гру. Господарі, насамперед, намагалися дуже швидко переходити середину поля, і в атаці діяти максимально широко, з флангів загострюючи ситуацію біля воріт П'ятова. Збірна України, володіючи м'ячем, намагалася його притримати, за рахунок короткого та середнього пасу налагодити контроль, а вже потім підключати чи то Коноплянку ліворуч, або Ярмоленко справа. На 27-й хвилині Коноплянка сам «перекусив» поперечну передачу на половині словенців, що і дозволило розігнати контратаку. Далі послідувала передача вліво на Селезньова, але той у дальній кут пробив не кращим чином - Ханданович без особливих зусиль відбив м'яч, а захисники винесли його далеко за межі штрафної.
Такі от випади на ворота суперника було занадто рідкісними, інакше б словенці не йшли вперед великими силами. На 35-й хвилині Безьяк «намалював» своїм падінням при боротьбі з Хачеріді штрафний від лівої бровки, але, благо, Бірса зависоко виконав навіс, так що, пічники точно головою пробити по воротах було складно. Куди небезпечніше було біля наших воріт ближче до кінця тайму, і знову ж після стандарту. Після навісу Бирси м'яч довго метався на межі штрафного, поки його не добрав Пічник і пробив - П'ятов якось більше по-волейбольному підставив руки, але все-таки впорався з ударом. Ну, і перед самим свистком Словенія грала по-простому - навіси, навіси і ще раз навіси в штрафну, а там вся надія була або виграти другий поверх, або на випадковий відскік з підбором.
У компенсований час, а це були дві хвилини, Коноплянка від лівої бровки зі штрафного виконав навіс в район воротарського, але Ханданович був першим на м'ячі. Як це не сумно констатувати по перших 45-ти хвилинах, але збірна України поступалася супернику у швидкості, в бойовитості, в організації гри, і її мінімальне відставання в рахунку була закономірним. А якщо вже зовсім коротко - гра йшла не за нашим сценарієм.
Повернути його в русло, потрібне збірної України, на початку другого тайму міг Коноплянка. Типово в своєму стилі Євгена зліва протягнув м'яч уздовж лінії штрафної, а потім сам себе вивів на удар - але Ханданович з дуже непростим відскоком від газону, коли м'яч летів у кут воріт, упорався блискуче.
Так б частіше, але, на жаль, все швидко повернулося на круги своя, і збірної України довелося зайнятися тим, чим і в першому таймі - стримувати атаки словенської команди. Українці все одно поступалися в середині поля, і на кінець години гри Гармаш почав активно готуватися вийти на заміну. Своє місце на полі Денису поступився його одноклубник-динамівець Сидорчук. Через хвилину після свого виходу Гармаш був вже в штрафній суперника на ударній позиції, але махнув повз м'яч, коли ж його наздогнав і навісив, вийшло не кращим чином.
Тим не менш, з виходом Гармаша наші футболісти організували щось подібне пожежі у штрафному збірної Словенії, але занадто велике було бажання пробити чи не у кожного з брали участь в атаці, в підсумку, ніхто й не пробив.
Ось тут вже Катанец відчув, що контроль над грою втрачається, і повернути його був кинутий на поле Ілічич, що замінив пічника, а ще через хвилину Безьяка замінив Любіянкіч.
Вихід двох свіжих футболістів не відразу повернув ініціативу супернику. Українці налагодили контроль м'яча, і протягом трьох хвилин Шевчук і Ярмоленко перевірили Хандановича, і трохи пізніше Ракицький з лінії штрафного пробив над поперечиною. Але словенці, зумівши вибратися з-під тиску, провели атаку, перериваючи яку Ракицький невдало зрізав м'яч на кутовий. З нього Словенія ледь не забила другий гол - на куті воротарського «загубили» Цесара, той головою пробив у самий кут воріт, але який же молодець Пятов - дотягнувся до м'яча і вибив його на кутовий. Корнери стали реальною загрозою в ці хвилини, з урахуванням того, що наші футболісти ніяк не могли розрядити ситуацію поблизу воріт.
Ну, і за 10 хвилин до кінця основного часу тренери провели ще по одній заміні. У нас Кравець вийшов замість знесиленого Селезньова, а Катанец здивував, прибравши з поля Бірсу, давши шанс Лазаревичу.
Той, хто чекав инфарктной кінцівки основного часу, міг потирати руки. Сил у футболістів було вже не в надлишку, так що стало більше емоцій, з'ясування відносин і пауз у грі. На 86-й хвилині Федецький біля штрафної зрізав Йокіча, і це могло бути дуже небезпечно. Після навісу Хачеріді виніс м'яч, але гра просто-таки зависла в нашому штрафному майданчику.
Хвилину перед закінченням основного часу виграв Хачеріді, на якого з висоти звалився Пятов. Але це тільки призвело до того, що Чакир вирішив компенсувати цілих 5 (!) Хвилин. Але коли більше хвилини перев'язували голову Кравцю, було зрозуміло, що цими хвилинами компенсований час не обмежиться.
На полі вже все кипіло. Футболісти лаялися, били один одного у відкриту, Коноплянці жорстоко дісталося від Бречко, що залишило Словенію вдесятьох. Під свист словенських уболівальників Коноплянка повільно покинув поле, давши поучаствовать в матчі Тимощуку.
Фінал-апофеоз - 97-я хвилина. Три наших футболіста від центру поля побігли на одного Хандановича, і Ярмоленко після передачі Кравця оформив збірної України путівку до Франції!
Все-таки команда Михайла Фоменка зробила це! Давайте сьогодні не говоритимемо і думати про якість гри, а просто порадіємо - в історичний для нас день 17 листопада це тепер не має ніякого значення. До Франції більше ніж півроку - головне, що до неї ми можемо готуватися на самих законних підставах.
З перемогою, футбольна Україна!
Словенія - Україна - 1: 1 (1: 0)
Словенія: Самір Ханданович, Боштьян Цесар, Боян Йокіч, Бранко Іліч, Мішо Брек, Вальтер Бірса (Діян Лазаревич, '80), Нейц Пічник (Йосип Ілічич, '67), Кевін Камплі, Рене Крхін, Роман Безьяк (Златан Любіянкіч, ' 68), Мілівоє Новакович
Україна: Андрій Пятов, Артем Федецький, В'ячеслав Шевчук, Євген Хачеріді, Ярослав Ракицький, Євген Коноплянка (Анатолій Тимощук, '96), Сергій Сидорчук (Денис Гармаш, '61), Сергій Рибалка, Тарас Степаненко, Андрій Ярмоленко, Євген Селезньов (Артем Кравець, '80)
Арбітр: Джюнейт Чакир (Туреччина)
Голи: Боштьян Цесар, 11 - Андрій Ярмоленко, 90 + 7
Жовті: Боштьян Цесар, 2. Боян Йокіч, 25. Нейц Пічник, 38. Деян Лазаревич, 94. - Євген Коноплянка, 4. Сергій Рибалка, 32.
Червона: Мішо Брек, 93.
Удари (в ствір): 7 (5) - 9 (7).
Кутові: 6 - 3.
Офсайди: 2 - 0.
|